Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Главная страница


Української літератури студента І курсу дктд групи рад 11/9




Скачать 249.32 Kb.
Дата21.06.2017
Размер249.32 Kb.


Допоміжні матеріали

з Української літератури

студента І курсу ДКТД

групи РАД 11/9

__________________

Графік навчального процесу




І семестр

15 пар

МСК 1

9 пар

МСК 2

8 пар

МСК 3

16 пар

МСК 4

СР

СК

Екзамен

2 вірша

4 вірша

3 вірша

Зошит

Зошит

Зошит

Твір

Зошит

ІІ семестр

12 пар

МСК 5

5 пар

МСК 6

13 пар

МСК 7

14 пар

МСК 8

СР

СК




1 вірш

3 вірша

3 вірша

2 вірша

Зошит

Зошит

Твір

Зошит

Зошит

Викладач Сидоренко О.О.


Список літератури І семестр


1

І.С. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

2

Панас Мирний. „Хіба ревуть воли, як ясла повні»

3

І. Карпенко-Карий. «Хазяїн»

4

М.П.Старицький. «Не судилось»

5

Іван Франко. „Гімн”, „Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, „Чого являєшся мені у сні?”, „Декадент”, „Розвивайся ти, високий дубе”, «Мойсей», «Перехресні стежки».

6

Б.Грінченка. «Каторжна»

7

М.Коцюбинський. «Intermezzo», „П’ятизлотник”, „Що записано в книгу життя”, „Тіні забутих предків”

8

Ольга Кобилянська. „Земля”

9

Василь Стефаник. «Камінний хрест», „Новина”

10

Леся Українка. „Contra spem spero”, „І все-таки до тебе думка лине...”,”Стояла я і слухала весну...”, „Все, все покинуть до тебе полинуть...”, „Лісова пісня”

11

Микола Вороний. „Іванові Франкові”, „Блакитна Панна”, „Інфанта”

12

Олександр Олесь. „З журбою радість обнялась...”, „Чари ночі”, „О слово рідне! Орле скутий!..”

13

Володимир Винниченко. „Малорос-європеєць”, «Солдатики»

14

П.Тичина. „Арфами, арфами...”, „Пам’яті тридцяти”, „Гей, вдарте в струни, кобзарі...”

15

М.Рильський. „Молюсь і вірю...”, „Коли усе в тумані життєвому...”, „Запахла осінь в’ялим тютюном...”, «Слово про рідну матір»

16

В.Сосюра. „Білі акації будуть цвісти”, „Васильки”, „Любіть Україну”

17

Євген Плужник. “Для вас, історики майбутні...”, “Вчись у природи творчого спокою...”

18

Григорій Косинка. „На золотих богів”, „Мати”

19

М. Хвильовий. „Мати”

20

Ю. Яновський. „Подвійне коло”, „Шаланда в морі”

21

Валер’ян Підмогильний. „Місто ”

22

Остап Вишня. „Моя автобіографія”, «Зенітка», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Бенгальський тигр», «Сом»

23

М. Куліш. „Мина Мазайло”




І СЕМЕСТР
Іван Франко

ГІМН

Замість пролога

Вічний революцйонер —

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю, —

Він живе, він ще не вмер.

Ні попівськiї тортури,

Ні тюремні царські мури,

Ані війська муштровані,

Ні гармати лаштовані,

Ні шпіонське ремесло

В гріб його ще не звело.


Він не вмер, він ще живе!

Хоч від тисяч літ родився,

Та аж вчора розповився

І о власній силі йде.

І простується, міцніє,

І спішить туди, де дніє;

Словом сильним, мов трубою,

Міліони зве з собою, —

Міліони радо йдуть,

Бо се голос духа чуть.


Голос духа чути скрізь:

По курних хатах мужицьких,

По верстатах ремісницьких,

По місцях недолі й сліз.

І де тільки він роздасться,

Щезнуть сльози, сум нещастя,

Сила родиться й завзяття

Не ридать, а добувати,

Хоч синам, як не собі,

Кращу долю в боротьбі.


Вічний революцйонер —

Дух, наука, думка, воля —

Не уступить пітьмі поля,

Не дасть спутатись тепер.

Розвалилась зла руїна,

Покотилася лавина,

І де в світі тая сила,

Щоб в бігу її спинила,

Щоб згасила, мов огень,

Розвидняющийся день?


***

Чого являєшся мені

У сні?

Чого звертаєш ти до мене



Чудові очі ті ясні,

Сумні,


Немов криниці дно студене?

Чому уста твої німі?

Який докір, яке страждання,

Яке несповнене бажання

На них, мов зарево червоне,

Займається і знову тоне

У тьмі?

Чого являєшся мені



У сні?

В житті ти мною згордувала,

Моє ти серце надірвала,

Із нього визвала одні

Оті ридання голосні -

Пісні.


В житті мене ти й знать не знаєш,

Ідеш по вулиці - минаєш,

Вклонюся - навіть не зирнеш

І головою не кивнеш,

Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,

Як я люблю тебе без тями,

Як мучусь довгими ночами

І як літа вже за літами

Свій біль, свій жаль, свої пісні

У серці здавлюю на дні.


О ні!

Являйся, зіронько, мені!

Хоч в сні!

В житті мені весь вік тужити -

Не жити.

Так най те серце, що в турботі,

Неначе перла у болоті,

Марніє, в'яне, засиха, -

Хоч в сні на вид твій оживає,

Хоч в жалощах живіше грає,

По-людськи вільно віддиха,

І того дива золотого

Зазнає, щастя молодого,

Бажаного, страшного того

Гріха!

Леся Українка
Contra spem spero!

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі.


І від сліз тих гарячих розтане

Та кора льодовая, міцна,

Може, квіти зійдуть - і настане

Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем'яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.


В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей -

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.


Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть, думи сумні!

2 травня 1890 р.
Уривок з драми «Лісова пісня»

О, не журися за тіло!

Ясним вогнем засвітилось воно,

чистим, палючим, як добре вино,

вільними іскрами вгору злетіло.

Легкий, пухкий попілець

ляже, вернувшися, в рідну землицю,

вкупі з водою там зростить вербицю, -

стане початком тоді мій кінець.

Будуть приходити люди,

вбогі й багаті, веселі й сумні,

радощі й тугу нестимуть мені,

їм промовляти душа моя буде.

Я обізвуся до них

шелестом тихим вербової гілки,

голосом ніжним тонкої сопілки,

смутними росами з вітів моїх.

Я їм тоді проспіваю

все, що колись ти для мене співав,

ще як напровесні тут вигравав,

мрії збираючи в гаю...

Грай же, коханий, благаю!




Микола Вороний

БЛАКИТНА ПАННА

Має крилами Весна Запашна,

Лине вся в прозорих шатах,

У серпанках і блаватах...

Сяє усміхом примар

З-поза хмар,

Попелястих, пелехатих.

Ось вона вже крізь блакить

Майорить,

Довгожданна, нездоланна...

Ось вона — Блакитна Панна!..

Гори, гай, луги, поля —

Вся земля

Їй виспівує: «Осанна!»

А вона, як мрія сну

Чарівна,


Сяє вродою святою,

Неземною чистотою,

Сміючись на пелюстках,

На квітках

Променистою росою.

І уже в душі моїй

В сяйві мрій

В’ються хмелем арабески,

Миготять камеї, фрески,

Гомонять-бринять пісні

Голосні

І сплітаються в гротески.



Олександр Олесь

Чари Ночі

Сміються, плачуть солов'ї

І б'ють піснями в груди:

"Цілуй, цілуй, цілуй її, —

Знов молодість не буде!
Ти не дивись, що буде там,

Чи забуття, чи зрада:

Весна іде назустріч вам,

Весна в сей час вам рада.


На мент єдиний залиши

Свій сум, думки і горе —

І струмінь власної душі

Улий в шумляче море.


Лови летючу мить життя!

Чаруйсь, хмелій, впивайся

І серед мрій і забуття

В розкошах закохайся.


Поглянь, уся земля тремтить

В палких обіймах ночі,

Лист квітці рвійно шелестить,

Траві струмок воркоче.

Відбились зорі у воді,

Летять до хмар тумани...

Тут ллються пахощі густі,

Там гнуться верби п'яні.


Як іскра ще в тобі горить

І згаснути не вспіла, —

Гори! Життя — єдина мить,

Для смерті ж — вічність ціла.


Чому ж стоїш без руху ти,

Коли ввесь світ співає?

Налагодь струни золоті:

Бенкет весна справляє.


І сміло йди під дзвін чарок

З вогнем, з піснями в гості

На свято радісне квіток,

Кохання, снів і млості.


Загине все без вороття:

Що візьме час, що люди,

Погасне в серці багаття,

І захолонуть груди.

І схочеш ти вернуть собі,

Як Фауст, дні минулі...

Та знай: над нас — боги скупі,

Над нас — глухі й нечулі…"


Сміються, плачуть солов'ї

І б'ють піснями в груди:

"Цілуй, цілуй, цілуй її —

Знов молодість не буде!"




Павло Тичина

ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ

Ви знаєте, як липа шелестить

У місячні весняні ночі? —

Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі,

Кохана спить...


Ви чули ж бо: так липа шелестить.

Ви знаєте, як сплять старі гаї? —

Вони все бачать крізь тумани.

Ось місяць, зорі, солов'ї...

«Я твій»,— десь чують дідугани.

А солов'ї!..

Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

Максим Рильський

Коли усе в тумані життєвому

Коли усе в тумані життєвому

Загубиться і не лишить слідів,

Не хочеться ні з дому, ні додому,

Бо й там, і там огонь давно згорів.
В тобі, мистецтво, у тобі одному

Є захист: у красі незнаних слів,

У музиці, що вроду, всім знайому,

Втіляє у небесний перелив;


В тобі, мистецтво,— у малій картині,

Що більша над увесь безмежний світ!

Тобі, мистецтво, і твоїй країні

Я шлю поклін і дружній свій привіт.


Твої діла — вони одні нетлінні,

І ти між квітів найясніший квіт.



Володимир Сосюра

ВАСИЛЬКИ

Васильки у полі, васильки у полі,

і у тебе, мила, васильки з-під вій,

і гаї синіють ген на видноколі,

і синіє щасті у душі моїй.
Одсіяють роки, мов хмарки над нами,

і ось так же в полі будуть двоє йти,

але нас не буде. Може, ми квітками,

може, васильками станем — я і ти.


Так же буде поле, як тепер, синіти,

і хмарки летіти в невідомий час,

і другий, далекий, сповнений привіту,

з рідними очима порівняє нас.



Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Донецький коледж технологій та дизайну

Донецького університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського


Розглянуто

Затверджую

на засіданні циклової комісії

гуманітарних дисциплін

голова комісії___________________

протокол № __ від ________2012 р.




заступник директора

з навчальної роботи ___________О.В.Риженко




ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ


  1. Літературний процес 70-90-х рр. ХІХ ст.

  2. Повість Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" — зразок реалістичної соціально-побутової повісті.

  3. Кайдаші – типові представники українського селянства пореформеного періоду.

  4. Людина, сім’я та суспільство в психологічному й моральному аспектах за повістю І. Нечуя-Левицького „Кайдашева сім’я”.

  5. Проблема вибору життєвого шляху героями роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та Івана Білика.

  6. Драма «Хазяїн» І.Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії ХІХ століття.

  7. Образ мільйонера Пузиря і його управителів у п’єсі І.Карпенка-Карого „Хазяїн”.

  8. Актуальність п'єси "Хазяїн" Івана Карпенка-Карого.

  9. Засудження фальші поміщицького лібералізму в драмі М.Старицького «Не судилось».

  10. Іван Франко як письменник, громадський діяч, перекладач і вчений.

  11. Патріотичні мотиви збірки „З вершин і низин” І.Франка.

  12. Трагедія закоханого серця у збірці „Зів’яле листя” І.Франка.

  13. Ліричний герой поетичної драми "Зів'яле листя" Івана Франка.

  14. Ідейний смисл прологу до поеми «Мойсей» І.Франка.

  15. Розкриття проблеми «вождь і народ» у поемі «Мойсей» Іванна Франка.

  16. Історичний шлях нації та доля її провідників за поемою „Мойсей” І.Франка.

  17. Взаємини людини і суспільства в повісті І.Франка „Перехресні стежки”.

  18. Література 10-х років ХХ ст.

  19. Оповідання Б.Грінченка “Каторжна”: утвердження прагнення людини до любові, добра.

  20. Еволюція світогляду М.Коцюбинського.

  21. Михайло Коцюбинський як майстер імпресіоністичної психологічної новели («Intermezzo»).

  22. Зображення психологічного стану героїв новели М.Коцюбинського „П’ятизлотник”.

  23. Гуманізм новели М.Коцюбинського „Що записано в книгу життя”.

  24. Проблематика повісті "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського.

  25. Поетизація буття гуцулів в повісті „Тіні забутих предків” М.Коцюбинського.

  26. Зображення людських почуттів у повісті „Тіні забутих предків” М.Коцюбинського.

  27. Проблема влади землі над людиною за повістю О.Кобилянської „Земля”.

  28. Порівняльна характеристика Михайла і Сави за повістю О.Кобилянської „Земля”.

  29. Камінний хрест – символ трагізму долі українського селянина-бідняка (за новелою В.Стефаника «Камінний хрест»).

  30. Трагізм долі українського селянина-бідняка у новелі В.Стефаника «Новина».

  31. Ідейно-художні особливості лірики Лесі Українки.

  32. Глибина і щирість переживань ліричного героя а поезії "Соntra spem spero" Ле­сі Українки.

  33. Утвердження духовно-моральних цінностей людського буття в драмі-феєрії „Лісова пісня” Лесі Українки.

  34. Ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії „Лісова пісня” Лесі Українки.

  35. Основні мотиви лірики Миколи Вороного (долучити аналіз поезій).

  36. Мотиви й образи громадянської та інтимної лірики Олександра Олеся (долучити аналіз поезій).

  37. Глибина розкриття психології людини в екстремальних обставинах у творчості В.Винниченка (за оповіданням «Салдатики!»).

  38. Викриття фальшивого народолюбства лібералів в оповіданні В.Винниченка «Малорос-європеєць».

  39. Українська література 20 – 30 років ХХ століття.

  40. „Розстріляне відродження” як історичний та культурний феномен: обставини, представники, головні здобутки в письменстві.

  41. Загальна характеристика творчості Павла Тичини.

  42. Охарактеризуйте ранню лірику Павла Тичини.

  43. Ідейно-художні особливості лірики М.Рильського.

  44. Поетичне відтворення історії, любові до рідної землі в поезії Максима Рильсь­кого "Слово про рідну матір".

  45. Огляд творчості В.Сосюри.

  46. Проаналізуйте інтимну лірику В.Сосюри («Білі акації будуть цвісти», «Васильки», «Так ніхто не кохав»).

  47. Звеличення образу України у вірші В. Сосюри «Любіть Україну».

  48. Загальний огляд лірики Євгена Плужника.

  49. Трагедія українського народу у вирі братовбивчої громадянської війни (оповідання “На золотих богів” Г.Косинки).

  50. Трагедія українського народу у вирі братовбивчої громадянської війни (оповідання “Мати” Г.Косинки).

  51. Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв.

  52. Зображення в прозових творах М. Хвильового боротьби добра і зла в душі людини та житті суспільства (оповідання «Мати»).

  53. Тема громадянської війни в романі Ю.Яновського «Вершники». Художня своєрідність роману.

  54. Трагедія роду й народу в романі „Вершники» Юрія Яновського (за новелою “Подвійне коло”).

  55. Трагедія роду й народу в романі „Вершники» Юрія Яновського (“Шаланда в морі”).

  56. Схарактеризуйте роман “Місто” В.Підмогильного.

  57. Життєвий оптимізм усмішок Остапа Вишні (“Моя автобіографія”, „Зенітка”).

  58. Любов до природи та людини у творах Остапа Вишні («Мисливські усмішки»).

  59. Гостра сатира на новітніх міщан у драмі Миколи Куліша „Мина Мазайло”.

  60. Художнє відтворення проблеми українізації у комедії "Мина Мазайло" Миколи Куліша.




Список літератури ІI семестр




1

Євген Маланюк. “Під чужим небом”, “Істотне”, “Стилет чи стилос?..”, “Земна мадонна”

2

Олег Ольжич. “Господь багатий нас благословив...”, “Захочеш — і будеш”

3

Олена Теліга. “Сучасникам”, “Радість”, “Пломінний день”

4

О.Довженко. „Зачарована Десна”, „Україна в огні”

5

Василь Барка. „Жовтий князь”

6

Іван Багряний. „Тигролови”

7

Улас Самчук. „Марія”

8

В.Симоненко. „Лебеді материнства”, „Задивляюсь у твої зіниці”, „Є тисячі доріг...”, „Я...”, „Ікс плюс ігрек”, „Ну скажи, хіба не фантастично...”

9

Іван Драч. „Балада про соняшник”, „Балада про вузлики”, „Крила”

10

Микола Вінграновський. “У синьому небі я висіяв ліс...”, “Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”, “Прилетіли коні — ударили в скроні...”, “Чорна райдуга”

11

Дмитро Павличко. „Погляд у криницю”, „Це Ти створив мене таким...”, „Був день, коли ніхто не плаче...”, „Сріблиться дощ...”, „Два кольори”

12

Ліна Костенко. „Страшні слова, коли вони мовчать», „Вже почалось, мабуть, майбутнє” „Життя іде і все без коректур”, „Хай буде легко. Дотиком пера...”: „Недумано, негадано...”, „Маруся Чурай”

13

Олесь Гончар. „Собор”

14

Григір Тютюнник. „Зав’язь”, „Три зозулі з поклоном”

15

В. Стус. “Мені зоря сіяла нині вранці...”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе...”, “О земле втрачена, явися...”

16

Валерій Шевчук. „Дім на горі ”

17

П.Загребельний. „Диво”

18

Ігоря Римарука. “Різдво”, “Зірка”, “Обнови»

19

Юрій Андрухович. “Пісня мандрівного спудея”, “Казкар”, “Балада повернення”

20

Віктор Неборак. “Сад”, “Генезис літаючої голови”, “Гра”

21

Олександр Ірванець. “До французького шансоньє”, “Тінь великого класика”

22

Галина Пагутяк. “Ранок без вечора”, “Потрапити в сад”, “Душа метелика”

23

Оксана Забужко. «Казка про калинову сопілку»


ІІ СЕМЕСТР

Олена Теліга

Сучасникам

«Не треба слів! Хай буде тільки діло!

Його роби — спокійний і суворий,

Не плутай душу у горіння тіла,

Сховай свій біль. Зломи раптовий порив».
Але для мене — у святім союзі:

Душа і тіло, щастя з гострим болем.

Мій біль бринить, зате коли сміюся.

То сміх мій рветься джерелом на волю!


Не лічу слів. Даю без міри ніжність.

А може, в цьому й Є моя сміливість:

Палити серце в хуртовині сніжній,

Купати душу у холодній зливі.


Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,

Та там, де треба, — я тверда й сувора.

О краю мій, моїх ясних привітів

Не діставав від мене жодний ворог.


В. Симоненко

Лебеді материнства

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,

Танцювали лебеді в хаті на стіні.

Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,

Лоскотали марево золотим сузір’ям.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу.

Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмільні смеркання мавки чорноброві

Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

Будуть тебе кликать у сади зелені

Хлопців чорночубих диво-наречені.

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибрати.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям зашепочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Дмитро Павличко

Два кольори

Як я малим збирався навеснi

Пiти у свiт незнаними шляхами,-

Сорочку мати вишила менi червоними i чорними,

Червоними i чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотнi, в душi моїй оба,

Два кольори мої, два кольори:

Червоне - то любов, а чорне - то журба.


Мене водило в безвiстi життя,

Та я вертався на свої пороги.

Переплелись, як мамине шиття,

Щасливi i сумнi мої, щасливi i сумнi мої дороги.


Менi вiйнула в очi сивина,

Та я нiчого не везу додому,

Лиш згорточок старого полотна

I вишите моє життя, і вишите моє життя на ньому.


* * *

Був день, коли ніхто не плаче,

Був ясний день, як немовля.

Та я здригнувся так, неначе

Твоє ридання вчув здаля.

Я знаю – ти не заридала,

А в світі, що гуде й гримить,

Мене лиш пошепки назвала,

До себе кликнула в ту мить.
Стус Василь
Мені зоря сіяла нині вранці...

Мені зоря сіяла нині вранці,

устромлена в вікно. І благодать -

така ясна лягла мені на душу

сумиренну, що я збагнув нарешті:

ота зоря - то тільки скалок болю,

що вічністю протятий, мов огнем.

Ота зоря - вістунка твого шляху,

хреста і долі, ніби вічна мати,

вивищена до неба (од землі

на відстань справедливості), прощає

тобі хвилину розпачу, дає

наснагу віри, що далекий всесвіт

почув твій тьмяний клич, але ознався

прихованим бажанням співчуття

та іскрою високої незгоди:

бо жити - то не є долання меж,

а навикання і самособою-

наповнення. Лиш мати - вміє жити,

аби світитися, немов зоря.



Ліна Костенко

Життя іде і все без коректур...
Життя іде і все без коректур,

і час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

І ми живем уже після потопу.


Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

А ми живі, нам треба поспішати.


Зробити щось, лишити по собі,

а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні.


Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

щоб ці слова не вичахли, як руди.

Життя іде і все без коректур,

і як напишеш, так уже і буде.


Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

не бійся смутків, хоч вони як ріки.


Людині бійся душу ошукать,

Бо в цьому схибиш – то уже навіки.



Уривок з роману “Маруся Чурай»
Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.

Коли в похід виходила батава, –

її піснями плакала Полтава.

Що нам було потрібно на війні?

Шаблі, знамена і її пісні.

Звитяги наші, муки і руїни

безсмертні будуть у її словах.

Вона ж була як голос України,

що клекотів у наших корогвах!

А ви тепер шукаєте їй кару.

Вона ж стоїть німа од самоти.

Людей такого рідкісного дару

хоч трохи, люди, треба берегти!

Важкий закон. І я його не зрушу.

До цього болю що іще додам?

Вона піснями виспівала душу.

Вона пісні ці залишає нам.

Ще тільки вирок – і скінчиться справа.

І славний рід скінчиться – Чураї.

А як тоді співатиме Полтава?

Чи сльози не душитимуть її?



Олександр Ірванець

До французького шансоньє

Це є поезія найвища,

Це є найвища простота,

Коли передаються вірші,

Як поцілунки — з усі в уста.

Твої пісні легкі і світлі

(їх так сприймають слухачі),

Та пам'ятай — у цьому світі

Є свистуни і стукачі.

А ти — гітара, гілка з дерева,

І ти сьогодні на кону.

Скажи, кому твоя заревана

Душа потрібна, ну, кому?..

Вдягайся модно, лайся модно,

Та час від часу пригадай,

Як слухав дзвона Квазімодо

В глухонімому Нотр-Дам.

Він припадав до дзвона тілом,

Він разом з ним літав, літав...

О, скільки тих, які хотіли

Тілами битися в тіла,

А язиками лізли в душі...

Я й сам колись таким грішив.

Пісні, мов кошенят задушених,

В зубах по вулицях носив.

Душа повільно прозоріла

Все по ночах.А по очах

Боляче вдарило прозріння:

Про що кричав? Кому кричав?..

Є вуха, що, немов корою,

Укриті суєтністю змін.

Хай серцем слухають і кров'ю,

Як Квазімодо слухав дзвін!..
Юрій Андрухович

ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ

Агов, мої маленькі чортенята!

З-під свити я вас випущу на світ —

туди, де кров з любов'ю черленяться,

де пристрастей i пропастей сувій…

Я — ваш отець, тож будьте мені вірні!

(які невірні рими в голові!),

але коли до серця входять вірші —

прекрасні, наче крила голубів,

які тоді надії!..

З риторик і поетик академій —

гайда на площу, як на дно ріки!

Підслухані у вирі цілоденнім,

ті рими — вчителям наперекір

(у вчителів, здається, перекір)!

Або в поля, як на зелену прощу —

читати вірші травам і вітрам!..

І постарайтесь, я вас дуже прошу,

щоб явір тихі сльози витирав,

щоб небо, нахилившись, наслухало,

щоб завше був натхненний соловій…

Хвалу воздавши часові зухвалу,

звірят і пастухів благословіть!..

Отож, — на світ, за діло — чарувати!



Агов, мої маленькі чортенята!

ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ


  1. Еміграційна література (30-50 років ХХ століття)

  2. Євген Маланюк. Життєвий і творчий шлях. Загальний огляд творчості.

  3. Олег Ольжич. Життя і творчість, громадянська й політична діяльність

  4. Олена Теліга. Розповідь про життя і творчість поетеси

  5. Літературний процес 40-50 років ХХ століття. О.Довженко. Життєпис письменника. Кіноповісті „Зачарована Десна”, „Україна в огні”.

  6. Василь Барка (Очерет). Розповідь про письменника. „Жовтий князь”

  7. Іван Багряний. Життя і творчість. „Тигролови”: проблематика твору, характеристика образів

  8. Улас Самчук. Творчий шлях письменника. Роман „Марія”

  9. Література 60-70 років ХХ століття

  10. В.Симоненко. Життя і творчість митця. Основні мотиви лірики

  11. Іван Драч. Огляд біографічних відомостей, тематика творчості

  12. Микола Вінграновський. Життя і творчість митця. Провідні мотиви лірики

  13. Дмитро Павличко. Його життєвий і творчий шлях. Основні мотиви лірики

  14. Ліна Костенко. Життя і творчість поетеси. Лірика. „Маруся Чурай”

  15. Олесь Гончар. Огляд життя і творчості. Роману „Собор”

  16. Григір Тютюнник. Розповідь про життя і творчість. „Зав’язь”, „Три зозулі з поклоном”

  17. В. Стус. Життя і творчість. Лірика

  18. Українська „химерна проза” ХХ ст.

  19. Література „українського бароко” ХХ ст. Валерій Шевчук. Біографічні відомості, „Дім на горі ”

  20. П.Загребельний. Життєвий і творчий шлях. „Диво”

  21. Сучасна „молода” українська література

  22. Проблематика та тематика лірики Ігоря Римарука

  23. Творчість Юрія Андруховича. Ідейно-художні особливості лірики

  24. Віктор Неборак. Життя і творчість митця. Провідні мотиви лірики

  25. Художні особливості лірики Олександра Ірванця

  26. Експериментаторство в творчості Галини Пагутяк

  27. Філософські мотиви прози Оксани Забужко

  28. Література рідного краю.

  29. Особливості літературних процесів в Україні ІІ пол. ХІХ ст. – п. ХХІ ст.


Теми творів для гр. РАД 11/9
Перший семестр


    1. Риси духовної і матеріальної культури українців у повісті Івана Нечуй-Левицького «Кайдашева сім’я».

    2. Вибір життєвого шляху героями роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного.

    3. Актуальність п’єси «Хазяїн» Івана Карпека-Карого.

    4. Реалізм і наpодність художньої пpози Боpиса Гpінченка

    5. Михайло Коцюбинський – майстер психологічної новели.

    6. Образ ліричного героя поетичної драми «Зів’яле листя» Івана Франка.


Другий семестр


  1. Собори душ своїх бережіть, друзі…(за романом «Собор» Олеся Гончара).

  2. Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу (за однойменним романом Ліни Костенко).

  3. Страдницька доля України в поезії Євгена Маланюка.

  4. Краса людини і краса природи у повісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

  5. Доля України та українців у романі “Тигролови» Івана Багряного.

  6. Мотиви лірики Василя Симоненка.


Зміст самостійної роботи студентів
(є обв’язковою. ВИКОНУЄТЬСЯ В ОКРЕМОМУ ЗОШИТІ В ЛІНІЮ.

МАЄ БУТИ ЗАРАХОВАНА НЕ ПІЗНІШЕ ОСТАННЬОЇ ПАРИ В СЕМЕСТРІ.

ЗА ОБСЯГОМ ВІДОВІДЬ ОРІЄНТОВНО 4 СТОРІНКИ)



І семестр

1

Творча співдружність Василя Стефаника з Лесем Мартовичем і Марком Черемшиною (“Покутська трійця”)

2

Науково-фантастичний роман у світовій літературі і “Сонячна машина” Володимира Винниченка

3

Життєвий і творчий шлях письменників Донеччини ІІ половини ХІХ століття – 30 років ХХ століття (на вибір студента)

4

Аналіз новели Григорія Косинки «В житах»

5

Літературна дискусія 1925 – 1928 років



ІІ семестр

6

Еміграція українців за кордон (історія України)

7

Памфлет Івана Багряного «Чому я не хочу вертатись в СРСР?»

8

Епоха бароко в європейській культурі

9

Екскурсія «Софією Київською»

10

Життєвий і творчий шлях письменників Донеччини від 40 років ХХ століття до нашого часу (на вибір студента)


Індивідуальні навчально–дослідні завдання

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
(виконується за бажанням студента)
І семест

  1. А. Куїнджі, “Українська ніч” — улюблена картина Нечуя-Левицького.

  2. Бетховен, “Апасіоната” — улюблена мелодія Івана Нечуй-Левицького.

  3. Історико-пригодницькі романи В. Скотта.

  4. Музика М. Лисенка, С. Людкевича, Б.Лятошинського, А. Кос-Анатольського до творів І. Франка.

  5. Скульптура Мiкеланджело “Мойсей”

  6. Перекладацька та наукова діяльність Б. Грінченка.

  7. Живопис художників-імпресіоністів (Сезанн, К.Моне, О. Ренуар).

  8. Історія України: еміграція українців наприкінці ХІХ — початку ХХ ст.

  9. Музика П. Чайковського, Ф. Шопена, Р. Шумана, Бетховена — улюблених композиторів Лесі Українки.

  10. Живопис І. Айвазовського, О. Мурашка, який любила Леся Українка.

  11. Вплив французького (Ш. Бодлер, А. Рембо, П. Верлен) і російського (К. Бальмонт, О. Блок, В. Брюсов) символізму на творчість Миколи Вороного.

  12. Науково-фантастичний роман у світовій літературі (О. Толстой, Г. Уеллс, Р. Бредбері, С. Лем) і “Сонячна машина” В. Винниченка.

  13. Творчість художників Ф.Кричевського, М. Жука, К.Білокур.

  14. Малярські роботи П.Тичини.

  15. Музичні твори П. Синиці, Г. Ляшенка та ін. на слова П. Тичини.

  16. Традиції А. Рембо, П. Верлена у творчості М.Рильського.

  17. Імпресіонізм в українському живописі 10— 20-х років XX ст. (П. Нілус, Д. Бурлюк, М. Бурачек, О. Мурашко та ін.).

  18. Спорідненість новел Ю. Яновського з поетикою українського народного епосу.

  19. Вплив творів. Флобера, Бальзака на творчість Валер’яна Підмогильного.

  20. Зарубіжний театр 20—30-х років.


ІІ семест

  1. Західна Україна до 1939 року (історія України).

  2. Відомості про ОУН, Україна в період Другої світової війни (історія України).

  3. Події Другої світової війни на території України (історія України)

  4. Художні та документальні фільми О.Довженка.

  5. Україна у другій половині ХХ ст. (історія України)

  6. Дисидентський рух 60-х років (історія України).

  7. Життя і творчість шістдесятників (композитори Л. Грабовський, В. Губа, В. Сильвестров; художники А. Горська, І. Марчук, О. Заливаха, В. Зарецький; актори І. Миколайчук, Б. Ступка, Л. Кадирова; режисери Ю. Іллєнко, Л. Танюк, С. Параджанов, К. Муратова, Л. Осика)

  8. Пісні О. Білаша, З. Слободян, Л. Дичко та ін. на слова Д. Павличка.

  9. Пісні З. Слободян, О. Богомолець на слова Л. Костенко.

  10. Пісні Марусі Чурай.

  11. Твори Григора Тютюнника, вивчені у школі (“Дивак”, “Климко”).

  12. Епоха бароко в європейській культурі.


Каталог: attachments -> article -> 135
article -> Систематизация знаний по теме «южные материки»
article -> Программа по кружку «Литература Испании»
article -> Урок литературы 01. 02. Тема урока: «В. Г. Короленко. Краткие сведения о писателе». Задание Прочитать краткую биографию писателя
article -> «Дети и взрослые в повести. Система образов» Проверка знания текста. Отметить номера правильных утверждений
article -> Моя родина поселок Шольский завод Белозерского (до августа 1959 года Шольского) района Вологодской области, где в самое Рождество по старому стилю 25 декабря 1939 года, я родился в семье сельских интеллигентов
article -> Программа для взрослой молодёжи. Маук «Центр досуга и кино